Законодавчі акти, які регулюють діяльність автопідприємств: огляд і ключові аспекти
Підприємства, які надають послуги автомобільних перевезень, належать до критичних елементів транспортної інфраструктури країни. Їхня діяльність регулюється державою, яка забезпечує дотримання вимог до якості та безпеки. Розбираємося, які закони впливають на діяльність автотранспортних підприємств в Україні.
Закон України «Про транспорт»
Ключовий момент цього документа — забезпечення рівних можливостей для розвитку підприємств і рівного доступу до послуг перевезення для всіх громадян країни. Закон також встановлює, що економічні відносини між суб’єктами господарювання здійснюються на основі принципів взаємної вигоди та повної відповідальності. Фактично, це означає, що компанія має право на отримання прибутку від використання транспорту, зокрема під час виконання державного замовлення. Але вона має відповідати за збитки та порушення, здійснені в результаті експлуатації такої техніки.
Документ дозволяє підприємствам самостійно визначати графік і термін перевезень. Виняток — регулярні рейси, затверджені місцевою владою. Окрім того, закон зобов’язує компанії проходити процедуру ліцензування, якщо це необхідно для запобігання монополізації ринку та забезпечення високої якості послуг, що надаються громадянам країни.
Ще один важливий нюанс — нормативний акт покладає на підприємство відповідальність за безпеку дорожнього руху й захист життя пасажирів. Власник і керівник компанії мають докладати всіх зусиль, щоб запобігти шкоді для здоров’я людей.
Закон «Про автомобільний транспорт України»
Документ визначає, що тарифна політика має будуватися з урахуванням прибутку підприємства. Якщо чинні тарифи не передбачають вигоди для перевізника, вона повинна забезпечуватися дотаціями чи іншими видами видатків місцевого бюджету. Отже, регулювальний орган не може примусити підприємство будь-якої форми працювати у збиток.
Ще одна норма цього закону — необхідність дотримання технологічних норм проєктування автомобільних підприємств. З метою підтримання належного рівня безпеки й високої якості послуг компанія також має перевіряти технічний стан транспортних засобів і проходити обов’язковий державний контроль.
Під час організації нових автомобільних підприємств мають дотримуватися норми щодо:
- вільного доступу пішоходів і транспортних засобів;
- пропускної здатності доріг і під’їзних шляхів;
- безпеки руху;
- захисту здоров’я людей і можливості надання невідкладної медичної допомоги;
- швидкої евакуації у разі надзвичайних подій.
Статут автомобільного транспорту УРСР
Документ прийнято в 1969 році, а його остання редакція припадає на 1981 рік. Багато його положень застарілі й не використовуються в повсякденній діяльності. Але він досі має силу, тому підприємства змушені спиратися на нього в організації своєї роботи.
Статут встановлює правила взаємодії між перевізником і власником вантажу. Він вказує, що стосунки між ними регулюються договором, який укладається на певний період. У межах цієї угоди перевізник зобов’язаний надавати замовнику всі необхідні документи — накладні, деталізовані кошториси, звіти про використання бюджетів тощо.
У документі також зазначено, що всі витрати, не вказані в договорі, бере на себе власник вантажу. Зазвичай вони стосуються незапланованої зміни маршруту, приймання додаткового вантажу та подання транспортних засобів за межі місця їхньої постійної дислокації. Але збитки, пов’язані з порушенням умов перевезень, покладаються на перевізника. Він має надати компенсацію за значну затримку, псування чи часткову відсутність вантажу.
Джерело Celltaxi.info Твоє авто – Твій всесвіт
